Добрий дeнь!
Тeма уроку:
"Стара" і "Нова" драма . Зміни в драматургії кінця XIX- початку XX ст."
З другої половини ХІХ ст. драматурги шукали нових форм мистецтва, прагнули наблизити драму до сучасності, приділити більше ув внутрішньому світу людини. Якщо в старому театрі зображали трагедію окремої людини, то оновлена драма розкриває загальну трагедію життя людства й дістає назву нова драматургія. Генрік Ібсен так визначав мету будь-якої драми: «П’єса не завершується навіть падінням завіси після п’ятої дії — справжній фінал перебуває поза її межами; поет позначив напрям, у якому доводиться шукати цей фінал, після цього — наша справа, справа кожного читача чи глядача самому дійти до цього фіналу шляхом особистої творчості». У центрі уваги «нової» драми кінця ХІХ — початку XX ст. постала особистість з її переживаннями та почуттями. Нові драматурги не мали на меті точно зобразити певні події, їхні твори — своєрідна метафора життя особистості (насамперед внутрішнього) та світу. Про «нову» та «стару» драму, їхніх кращих представників у літературі поговоримо сьогодні на уроці.
1.Запишіть, будь ласка, до зошитів:
Ознаки «нової» драми
1. У центрі уваги — душевні переживання людини, морально-філософські проблеми епохи. Показ трагедії життя.
2. Конфлікт внутрішній — зіткнення персонажів із трагедією буття, зіткнення різних ідей, духовні суперечності героїв.
3. Герой — особистість, «духовний симптом» епохи.
4. Відтворення загальної атмосфери часу, духовних пошуків епохи, прагнення морального пробудження особистості й суспільства.
5. Глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить разом із героями.
6. Умовність, узагальнюючий зміст.
7. Усі персонажі важливі, вони позбавлені однозначних характеристик.
8. Показ на сцені людей різних соціальних прошарків, демократизація мови.
9. Зникнення чіткого поділу драматичних творів на комедію, трагедію та драму, виникнення трагікомедії.
10. Відкритий фінал, який спонукає до роздумів, дискусій.
«Нова драма» в центрі уваги поставила особистість не як соціальний тип, а як індивідуальність, переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Показавши «трагедію життя», а не «трагедію в житті», драматурги закликали до осмислення дійсності, звільнення людського духу, пошуку шляхів відновлення гармонії світу.
«Нова драма» стала одним із найцікавіших загальноєвропейських явищ, яке зробило свій вагомий внесок у справу гуманізації суспільства.
2. Ознайомтeсь із таблицeю,будьтe готові давати відповіді на запитання за змістом прочитаного.
Об’єкт порівняння | «Стара драма» | «Нова драма» |
Трагедія | Життя персонажа | Життя особистості в суспільстві |
Предмет зображення | Людина в незвичних ситуаціях | Людина у власноруч створеній ситуації |
Центр уваги | Зовнішнє зіткнення окремих особистостей | Внутрішні глибинні протиріччя самої дійсності, зіткнення ідей |
Драматичний конфлікт | Види й чесноти людини | Ідеали людини |
Жанр | Трагедія, комедія, драма | Синтетичний – трагікомедія («драма ідей») |
Головний герой | Узагальнений тип людини | Людина середнього класу, неординарна особистість |
Решта героїв | Головні та другорядні, позитивні та негативні | Усі важливі, характери неоднозначні |
Автор | Відтворює дійсність, навчає, робить висновок | Відтворює духовні пошуки. Не дає однозначних відповідей |
Читач, глядач | Спостерігає, отримує враження | Переживає разом із героями, дискутує з ними та про них |
Кінець (фінал) твору | Завершений розв’язкою | Відкритий, незавершений, спонукає до суперечок, роздумів |
Домашнє завдання.
Прочитати п’єсу Г. Ібсена «Ляльковий дім».
Немає коментарів:
Дописати коментар