Добрий дeнь!
Тeма уроку:
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
"Давньогрецький міф "Пігмаліон і Галатeя.""
Давні греки вважали, що є на світі дві великі сили — кохання й мистецтво. І це твердження ще ніхто не спростував. Упродовж розвитку людства з’явилося багато вічних історій про кохання. Вони всі різні, але спільним у них є те, що найпрекрасніше почуття завжди дає крила для злету, надихає на творчість, зігріває під час випробувань, пробуджує душу. Тема кохання має місце і в давньогрецькій міфології. Сила кохання оживила холодну мармурову статую Галатеї й ощасливила майстра Пігмаліона.
Прослухайтe, будь ласка, міф про "Пігмаліона і Галатeю."
Подумайте над запитаннями, будьте готові давати на них відповіді.
Ви
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
" Образ Фауста як втілення динамізму нової
європейської цивілізації."
Світ героїв гетівського «Фауста» надзвичайно різноманітний і складний. У творі діють не тільки такі персонажі, які більшою або меншою мірою представляють різні суспільні прошарки тогочасної Німеччини, а й численні фантастичні герої, які втілюють, з одного боку, основні образи християнських вірувань, а з іншого — образи, народжені з міфологічних уявлень античності та середньовіччя.
До головних образів, що відображають найважливіші ідейні концепції гетівської трагедії, належать образи Фауста, Мефістофеля та Маргарити.
Фауст — головний герой трагедії, ім'ям якого названо твір. Історія його трагічного життя покладена в сюжетну основу твору, а його постать стає тим тематичним осереддям, навколо якого зав'язуються основні конфлікти твору і яким окреслюється його ідейна спрямованість. Ім'я Фауст з латинського faustus означає «щасливий», «вдалий». Образ цього героя був запозичений Гете із народної легенди, але суттєво змінений і доповнений. Якщо головна ідея народного Фауста полягала в тому, щоб служити застереженням антихристиянської й антиморальної поведінки людини, яка запродалася дияволу, то гетівський «Фауст» спрямований на створення постаті людини, в образі якої відбилися б найважливіші світоглядні тези та внутрішні суперечності просвітницької ідеології. Дійсно, з одного боку, Фауст уособлює ідеал просвітницьких уявлень про всебічно розвинену особистість, допитливу і діяльну, вільну в думках і неупереджену в поглядах, яка постійно прагне нових знань, що поповнювали б її досвід і розширювали її світогляд.
На відміну від учених-схоластів, відірваних від реального життя, яке вони знають лише за книжними премудрощами, як, наприклад, учень Фауста Вагнер, сам Фауст, в дусі просвітницьких гасел, прагне зробити процес пізнання інструментом практичного перетворення світу, що, зрештою, служило б суспільному благу. Саме тому, перекладаючи біблійний текст, Фауст початкову фразу «Було в почині Слово!» перероблює на: «Була в почині Дія». Суспільне благо як кінцева істина, що визначає сенс існування людської особистості, - ось та головна думка, до якої приходить Фауст і яку він проголошує в останньому своєму монолозі .
З іншого боку, в образі Фауста відбився і притаманний завершальній фазі просвітницької епохи скепсис щодо всесилля людського розуму і безмежних можливостей людського пізнання. Інтелектуальний максималізм і безапеляційна готовність в ім'я наукового прогресу знехтувати цінностями, що визначають природні та моральні засади людського існування, — усе це, зрештою, ставить під сумнів саму ідею прогресу людської цивілізації. Пошук Фаустом земних втіх та насолод у першій частині трагедії призводить до загибелі Маргарити. У другій частині твору крахом обертається спроба героя вдосконалити природу, внести свої прагматичні корективи у світобудову.
Отже, Гете не ідеалізує свого Фауста. Авторові імпонує велич духовних прагнень героя, але він бачить і його помилки. Тому Фауста часто називають своєрідним двійником самого Гете. У ньому втілені сумніви й пошуки, думи і мрії, які хвилювали Гете протягом шістдесяти років.
Схарактеризуйте образ Фауста(завдання виконайте письмово).
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
"Грецькі міфи. Міфи про Геракла".Зевс богиня справедливості й правосуддя
Афіна Паллада богиня родинного життя та шлюбу
Гефест бог блискавки та грому
Аїд бог торгівлі й ремісництва
Гера бог вогню й ковальства
Феміда місце перебування богів
Гермес бог підземного царства
Олімп богиня мудрості й науки
Сьогодні говоримо про Геракла.
Важко перелічити всі звитяжні битви й доблесні вчинки Геракла. Тяжкі випробування випали на його долю, все його могутнє тіло було в страхітливих рубцях, у рубцях було і велике серце героя. Чорні кучері на скронях узялися сріблястою памороззю, глибокі зморшки покраяли обличчя. Але Геракл завжди залишався по-дитячому щирий, чуйний на добро і немилосердний до всього лихого. Звичайно, стало цікаво: чи можна знайти цей образ у мистецьких шедеврах. І ми відшукали зображення Геракла, його величі та подвигів у різних видах мистецтва:
Кажуть, що в Римській імперії є навіть культ Геракла (Геркулеса). Дійсно, це так. У Римській імперії є культ Геркулеса (Геракла). Є навіть святковий календар: 7 свят на рік присвячено герою, споруджено на його честь багато храмів. Його зображено на монетах Адріана, Антоніна Пія. Останній з Антонінов Коммод проголосив себе Геркулесом Амазонієм. Геркулес мав риси божества–охоронця. До культу Геркулеса належали безвинятково тільки воїни.
Культ Геракла був поширений серед усіх еллінів. Кожна країна і мало не кожне місто хотіли похвалитися тим, що син Алкмени гостював у них бодай один день. Свята на честь героя — гераклеї влаштовувались у Фівах, Сікіоні, на островах Мендосі й Косі. Йому були присвячені біла тополя, маслина, плющ та гарячі цілющі джерела.
Пропоную познайомитись із діяннями героя, прочитавши про його подвиги.
2.Прочитайтe, будь ласка, виразно сьомий подвиг Гeракла, під назвою "Критський бик"(підручник ст.19-21)
3.Прочитавши про подвиг, надайте(письмово в зошитах) риси Гераклові за його першими буквами імені:
Г
Е
Р
А
К
Л
Домашнє завдання.
Складіть, будь ласка, сeнкан до образу Гeракла (письмово).
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
" Поняття про міф. Основні тематичні групи міфів. Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Грецькі міфи. Міф про Прометея."
Пeрeгняньтe, будь ласка, відeоматeріал та запишіть до зошитів визначeння понять: "античність", "міф", "міфологія", а також основні ознаки міфу; запам'ятайте, які є основні тeматичні групи міфів.
Познайомтесь ближче з героями Грецьких міфів, пeрeглянувши відeоповідомлeння.
Домашнє завдання:
Опрацюйтe, зроблeні вами на уроці записи(визначeння вивчити).
Прочитайтe один з Грeцьких міфів, під назвою: "Міф про Промeтeя".
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
"Етапи й шедеври античності. Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.).«Одіссея»".
Історичне значення античної літератури у світовому процесі настільки велике, що європейська література неодноразово зверталася до античності як до творчого джерела, з якого черпалися теми і принципи художньої обробки. Суттєва орієнтація на античність існувала у добу Відродження, що протиставляла аскетичному світосприйняттю середньовіччя новий, гуманістичний світогляд, стверджуючи в такий спосіб велич земного життя і земну людину. Весь гуманістичний рух проходив під лозунгом «відродження» античності.
Другою добою, для якої орієнтація на античність була літературним лозунгом, був період класицизму ХVІІ—ХVІІІ ст. Класицизм прагнув суворих незмінних правил, яким повинна бути підпорядкована композиція кожного художнього твору. Розглядаючи свої правила як вічні норми художньої літератури, класицисти вважали своїм завданням не тільки наслідувати давніх поетів, але й змагатися з ними, щоб перевершити їх у наслідуванні цих правил.
Велика кількість античних творів незнайомі сучасному читачеві. Наприклад, з 90 п’єс Есхіла збереглося повністю 7, із 120 драм Софокла — теж 7, з 92 творів Еврипіда — 19.
У тому, що одні твори античної літератури збереглися, а інші — ні, є, звичайно, елемент випадковості, але не він зіграв вирішальну роль. Справа в тому, що зберігалося лише те, що являло інтерес для поколінь, які жили у той час. Головним матеріалом для письма, починаючи з VII ст. до н. е., був папірус (пергамент з’явився пізніше і був досить дорогим матеріалом). Античний текст, записаний на папірусі, міг зберігатися лише у тому випадку, якщо його час від часу переписували. Таким чином, до нас дійшли лише ті твори, які постійно переписувалися через їхню популярність у читачів.
Роль культури античного світу у світовій історії:
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
" Перекладна література як важливий складник вітчизняної культури й чинник формування української нації".
Зарубіжна література напрочуд різноманітна та багатогранна. Кожен твір має ознаки певної національної культури. На уроках української літератури ви читаєте твори українських авторів, працюєте з оригіналом — текстом, створеним тією мовою, якою володіє і яку обрав автор. Знайомство із зарубіжною (світовою) літературою — процес особливий, адже її вивчають як перекладну, ми сприймаємо твори зарубіжних письменників опосередковано, через перекладачів, а оригінальний текст можемо зрозуміти лише за умови знання мови.
Оригінал (від латин, первісний, природний) — це 1) художній твір, з якого здійснюється переклад; 2) текст, створений мовою, якою володіє і яку обрав автор.
Переклад — 1) передавання змісту усного висловлювання чи письмового тексту засобами іншої мови; 2) текст, відтворений засобами іншої мови зі збереженням єдності змісту і форми.
Художній переклад — це відтворення засобами рідної мови особливостей чужоземного літературного тексту в нерозривній діалектичній єдності його змісту і форми. Це один із найвагоміших виявів міжлітературної взаємодії.
Про важливість перекладної літератури в сучасному житті говорити немає потреби: вплив перекладної літератури на світовідчуття народів є загальновизнаним. Переклади збагачують скарбницю світової літератури. За допомогою перекладної літератури відбувається діалог культур. Для того щоб здійснити якісний переклад, перекладачеві необхідно добре знати не лише іноземну мову з її діалектами та всіма лексичними, фразеологічними засобами, а й особливості світогляду, менталітет, звичаї, традиції цього народу, а також уміти влучно передати їх засобами рідної мови. Перекладач має знайти в рідній мові відповідники, що якнайкраще відбиватимуть думку, закладену автором оригінального тексту.
Без історії українського художнього перекладу немає історії української культури, а отже, історії української нації.
Ознайомлювати вітчизняного читача зі світовими шедеврами розпочали такі видатні діячі української культури XIX ст., як П. О. Куліш, І. Я. Франко, М. П. Драгоманов, М. П. Старицький, П. А. Грабовський, Леся Українка, Б. Д. Грінченко.
Особливого значення творча спадщина вітчизняної перекладацької діяльності набуває і в культурному житті сучасної України. Нині художній переклад сприймають як потужний засіб міжкультурної взаємодії, яка є неодмінною умовою національної самоідентифікації особистості й чинником мирного спілкування народів.
Домашнє завдання
Підготувати повідомлення про одного з відомих українських пeрeкладачів(бажано у вигляді прeзeнтації).
Добрий дeнь!
Тeма уроку:
Напишіть, будь ласка, есе за одним із висловів:
■ Культура — не пасинок, а душа народу, його генетичний код. Культура — паспорт нації. Культура завжди була цементом, що зміцнював націю. Нація без культури — централізована заготконтора (Р. Гамзатов).
■ Культура є шанування Світла. Культура є любов до людини. Культура є пахощі, поєднання життя й краси. Культура є синтез високих і витончених досягнень. Культура є зброя Світла. Культура є спасіння (М. Реріх).
