Добрий дeнь!
Тeма уроку:
Боваризм як суспільно-психологічне явище.
1. Творчість Флобера стала новим етапом розвитку французького реалізму, естетика якого відтепер вимагала точного й повного зображення дійсності, правди в усьому, до найменших дрібниць. Водночас письменник стверджував, що метою мистецтва є не правда, а краса. За Флобером, правда в мистецтві — не відповідність дійсності, а вміння проникнути за зовнішнє й відобразити сутність життя.
Основна думка твору, з яким ми сьогодні завершуємо знайомство: у житті людина повинна мати свій ідеал, прагнути до чогось світлого, чистого. людина має вірити в реальність свого життя, бачити його красу й цінувати його переваги. Однак ідея твору — у фатальному зіткненні мрій та реальності: буденність далека від ідеалу, а відірвані від реальності егоїстичні мрії насправді не містять нічого духовного.
За жанром “Пані Боварі” — реалістичний, соціально-психологічний роман. Письменник використовує психологізм як ознаку власного творчого стилю й методу. Психологізм Флобера виявляється в його вмінні точно передавати словами ледь відчутні душевні імпульси, “рух пристрастей”. Усі вчинки героїв глибоко мотивовані. Автор називав свій твір аналітичним, а сучасники порівнювали його перо зі скальпелем. Сюжет роману простий: жінка виходить заміж за чоловіка посереднього характеру, розчаровується в ньому й накладає на себе руки. Флобер збагатив цей сюжет численними проблемами. У його розвитку провідне значення має внутрішній світ героїв — думки, почуття, переживання. Флобер використовує нові форми й засоби розкриття “непомітного”, зовні “нецікавого” сюжету. Кожна з трьох частин твору містить історію загибелі однієї з трьох великих ілюзій Емми. Песимістичним є фінал роману, де автор з гіркою іронією констатує тріумф світу речей та духовний занепад людини. Автор поділяє ставлення Емми до вульгарного світу й карає не її страдницьку душу, а той міщанський ідеал, який вона створила у власній уяві та свідомості.
Емма обрала смерть від отрути як єдиний вихід для себе. Її смерть від миш’яку дуже прозаїчна. Це враження буденності підсилює картина похмурого гротеску — похорону, на якому біля труни заснули аптекар і священик.
Смерть Емми нічого не змінила в житті провінційного містечка. Аптекар Оме домігся значних успіхів у роботі, Леон одружився, Родольф завів нову коханку. Шарль, який справді кохав Емму, помер зрештою від туги за нею.
2.Боваризм у романі
Емма вчиняє жорстоко й водночас наївно, але читач не помічає її жорстокості, тому що наївність героїні приваблює. Емма руйнує життя Шарля та Берти, але й сама при цьому страждає, і ми співчуваємо “нещасній”, тому що свідомість Емми опиняється на авансцені, а сам автор десь дуже далеко, даючи змогу читачеві самостійно оцінити вчинки персонажів. Шарль, сільський лікар, є людиною звичайною. “Молодим дубком” називає його автор. Але він по-справжньому кохає ЕММУ, і тільки він, той, кого вона зраджувала, обкрадала, кому постійно брехала, перебуває поруч із нею у скрутний момент.
Чим же керується Емма? Французькі літературні критики відшукали назву для цього явища — боваризм: прагнення людини уявити себе іншою та вдавати із себе іншу людину, ніж вона є насправді. Емму не влаштовує просте земне щастя, пов’язане з піклуванням про дочку, дім, чоловіка. Вона прагне, як їй видається, високої поезії, але то тільки самоомана, ілюзія. Це відчуття переживають майже всі герої роману, але саме Еммі найбільшою мірою властиво жити вигаданим життям. Правильною поведінкою, на думку Флобера, мусить бути свідома відмова від ілюзій. Тільки в такий спосіб мудра людина може врятуватися від вульгарності світу та здобути спокій.
3.Ґронування
Складіть ґроно до поняття боваризм.
Домашнє завдання
Підготуватись до написання твору- роздуму за романом Г. Флобра "Пані Боварі".
