четвер, 30 вересня 2021 р.

6 клас. факультатив із зарубіжної літeратури.

 Добрий дeнь!

Сьогодні продовжуємо працювати над сюжeтами грeцької міфології. Прочитайтe, будь ласка, поданий нижчe міф та складіть анкeту вибраного вами будь-якого гeроя з даного міфу.

(орієнтовна схeма складання анкeти літeратурного гeроя подана нижчe міфу)

Гермес викрадає корів Аполлона

Ледве народився Гермес у прохолодному гроті Кіллени, як він уже замислив першу свою витівку. Він вирішив викрасти корів у срібнолукого Аполлона, який пас на той час череди богів у долині Піерії, в Македонії. Тихенько, щоб не помітила мати, вибрався Гермес з пелюшок, виплигнув з колиски і прокрався до виходу з грота. Біля самого грота він побачив черепаху, зловив її і з щита черепахи й трьох гілок зробив першу ліру, натягнувши на неї солодкозвучні струни. Потай повернувся Гермес у грот, сховав ліру в своїй колисці, a сам знову пішов і швидко, неначе вітер, понісся в Піерію. Там він викрав з череди Аполлона п'ятнадцять корів, прив'язав до їхніх ніг очерет і гілля, щоб замести слід, і швидко погнав корів у напрямі до Пелопоннесу. Коли Гермес уже пізно ввечері гнав корів через Беотію, він зустрів старого діда, який працював у своєму винограднику.

— Візьми собі одну з цих корів, — сказав йому Гермес, — тільки нікому не розповідай, що бачив, як я прогнав тут корів.

Старий, зрадівши щедрому подарунку, дав слово Гермесові мовчати і не показува-ти нікому, куди той погнав корів. Гермес пішов далі. Але він відійшов ще недалеко, як йому захотілося випробувати старого, — чи додержить він даного слова. Сховавши корів і змінив-ши свій вигляд, повернувся він назад і спитав діда:

— Скажи, чи не проганяв тут хлопчик корів? Якщо ти мені покажеш, куди він їх прогнав, я дам тобі бика й корову

Недовго вагався старий, сказати чи ні, дуже вже хотілося йому дістати ще бика й корову, і він показав Гермесу, куди погнав хлопчик корів. Страшенно розгнівався Гермес на старого за те, що він не додержав слова, і в гніві обернув його в німу скелю, щоб вічно мовчав він і пам'ятав, що треба додержувати даного слова.

Після цього вернувся Гермес до корів і швидко погнав їх далі. Нарешті, пригнав він їх у Пілос. Двох корів приніс він у жертву богам, потім знищив усі сліди жертвоприношення, а корів, що лишилися, сховав у печері, вводячи їх до неї задом, щоб сліди корів вели не в печеру, а з неї.

Зробивши все це, Гермес спокійно повернувся в грот до матері своєї Майї і ліг тихенько в колиску, загорнувшись у пелюшки.

Але Майя помітила відсутність свого сина. Вона з докором сказала йому:

— Погане замислив ти діло. Навіщо викрав ти корів Аполлона? Розгнівається він. Адже ти знаєш, який грізний у гніві своєму Аполлон. Хіба ти не боїшся його стріл, що б'ють без промаху?

— He боюся я Аполлона, — відповів матері Гермес, — нехай собі гнівається. Якщо він надумає скривдити тебе або мене, то я, щоб відомстити йому, розграбую все його святилище в Дельфах, викраду всі його триноги, золото, срібло і одяг

А Аполлон уже помітив, що пропали корови, і подався їх розшукувати. Він ніде не міг їх знайти. Нарешті віщий птах привів його в Пілос, але й там не знайшов своїх корів золоточубий Аполлон. В печеру ж, де були сховані корови, він не ввійшов, — адже сліди вели не в печеру, а з неї.

Нарешті, після довгого марного шукання, прийшов він до грота Майї. Зачувши наближення Аполлона, Гермес ще глибше забрався в свою колиску і щільніше загорнувся в пелюшки.

Розгніваний Аполлон ввійшов у грот Майї і побачив, що Гермес з невинним виглядом лежить у своїй колисці. Він почав докоряти Гермесові за крадіжку корів і вимагати, щоб він повернув їх йому, але Гермес від усього відрікався. Він запевняв Аполлона, що й не думав красти в нього корів і зовсім не знає, де вони.

— Послухай, хлопчику! — скрикнув у гніві Аполлон— Я скину тебе в похмурий Тартар, і не врятує тебе ні батько, ні мати, якщо ти не повернеш мені моїх корів.

— О сину Латони, — відповів Гермес, — не бачив я, не знаю і від інших не чув про твоїх корів. Хіба цим я займаюся — інша тепер у мене справа, інший клопіт. Я дбаю лише про сон, молоко матері та свої пелюшки. Hi, присягаюсь, я навіть не бачив злодія.

Хоч як сердився Аполлон, він нічого не міг добитися від хитрого, спритного Гермеса. Нарешті золоточубий бог витяг з колиски Гермеса і примусив його іти в пелюшках до батька їхнього, Зевса, щоб той розв'язав їхню суперечку. Прийшли обидва боги на Олімп. Хоч як викручувався Гермес, хоч як хитрував, усе ж Зевс звелів йому віддати Аполлону вкрадених корів.

3 Олімпу повів Гермес Аполлона в Пілос, узявши по дорозі зроблену ним з щита черепахи ліру. В Пілосі він показав, де сховані корови. Поки Аполлон виганяв корів з печери, Гермес сів коло неї на камені і заграв на лірі. Чудові звуки сповнили долину. Здивований Аполлон з захопленням слухав гру Гермеса. Він віддав Гермесу за його ліру вкрадених корів, — так полонили його звуки ліри. А Гермес, щоб бавитися на пасовиську, винайшов собі сопілку, яку так люблять пастухи Греції.

Меткий, спритний, прекрасний син Майї і Зевса, що носиться по світу з швидкістю думки і уже в ранньому дитинстві своєму довів свою хитрість і спритність, був також і втіленням юнацької сили. Скрізь у палестрах стояли його статуї. Він бог молодих атлетів. Його закликали вони перед боротьбою і змаганнями в швидкому бігу.

Хто тільки не шанував Гермеса в Стародавній Греції: і мандрівник, і оратор, і купець, і атлет, і навіть злодій.


Анкета літературного героя

1. Знайомство з героєм (хто? звідки? якого роду?) _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний. (необхідне підкреслити)
3. Чи є прототип? Якщо так, то хто? ____________________________________________________________________________________________________________________________
4. Чи відповідає портрет героя його внутрішньому світові? Аргументуйте. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Характер персонажа (статичний чи динамічний?). Аргументуйте. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Проблеми, які порушує автор через цей образ, їх актуальність. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Мова як засіб самовираження героя. ____________________________

______________________________________________________________
11. Ставлення до нього автора й інших дійових осіб. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
12. Моє сприйняття героя, над чим змусив замислитись. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


8 клас. Коран- головна книга ісламу.

Добрий дeнь! 

  Людська цивілізація створила багато пам’яток писемної та матеріальної культури, через які ми пізнаємо історію та душу народів. Але цих пам’яток не так уже й багато. 

 Твори давнини – це не просто холодні пам’ятники. Вони живуть вічно. У цих книг завжди молода душа. І це тому, що їх читають. Ми з вами пересвідчились, що давня мудрість книги - вічна. Для Сходу такою вічною книгою став Коран.

Коран – головна книга ісламу

Слово “Коран” (від араб. “кур’ан” має два значення: збирати, з’єднувати та читати, промовляти). Тобто зібрання божих одкровень та те, що часто читається, читається вголос. Мусульмани називають Коран по-різному.Побудова Корану

   Коран вміщує близько 500 сторінок тексту (арабською мовою). Коран включає міфологічні та релігійні сюжети, моральні настанови, поради для щоденного життя, різних сфер людської діяльності. Він визначає обов’язки віруючих по відношенню до правителів, духовенства, іновірців, а також славить Аллаха, якому слід вклонятися і прославляти. Багато слів і висловів із Корану увійшли в літературну та побутову мову мусульман, збагативши її. Мистецтво, особливо література наповнені образами, мотивами і сюжетами з Корану.  Складається Коран з 114 розділів, які називаються сурами, що означає “рядок”, “ряд каменів”, “ряд цеглин у стіні”. Умовно сури поділяються на “мекканські” (90) і “медінські” (24). Кожна сура складається з віршів “айятів”, що означає “диво”, “знамення”. Мохаммед вважав кожен вірш священної книги чудом, на яке надихнув Аллах. Коран не є цілісним, композиційно об’єднаним твором, часто сури і айяти не пов’язані між собою. Розташовані вони від найдовшої (286 айят) до найменшої (3 айяти), що традиційно для арабських збірок. Перша сура “Фатіха” – та, що відкриває книгу (7 айят) – найголовніша молитва мусульман. Заголовком, як правило, ставало згадане у тексті слово або ім’я. 

Домашнє завдання. 
Підготуватись до написання твору на морально- eтичну тему.



6 клас. Казки дядeчка Рімуса.

 Добрий день!

Сьогодні ми ознайомимось із твором видатного американського письменника Джоеля Чендлера Харріса «Братець Лис і Братець Кролик». Це одна з казкових історій, з яких складається книга «Казки дядечка Римуса»

1. Матeріал для ознайомлeння.

 Відомості про збірку «Казки дядечка Рімуса»

        «Казки дядечка Рімуса» – збірна назва ряду казок американського письменника Джоеля Харріса, заснованих на негритянському фольклорі, об’єднаних оповідачем дядечком Рімусом Дядечко Рімус – це старий афроамериканець, який і розповідає ці маленькі розповіді онукові господарів, у яких він служить. Хлопчика звуть Джоель. Щовечора він пропадає, щоб почути нову казку від старого афроамериканця. Казки дядечка Рімуса – це збірник, який несхожий на звичні для всіх казки. У них, як правило, розповідь йде про одну історію. Вона має передісторію, основну частину і кінцівку, яка виявляється завжди щасливою і повчальною. «Казки дядечка Рімуса» – це свого роду нескінченна сага. Головні герої тут – тварини. Але всі вони можуть говорити, дуже заповзятливі, винахідливі, навіть хитрі. Кожна історія розповідає нам про подію, яка несе в собі певний сенс. Вважається, що ці казки були створені не просто так. У них відображені вчинки реальних людей в житті. Більшість казок збірки розповідають про головного героя братика кролика.

2. Дайтe відповіді на запитання.

Чи сподобалась вам казка?

Назвіть дійових осіб казки.

Чому Братець Кролик був змушений запросити Лиса в гості?

Як йому вдалося уникнути небезпеки? Про що це свідчить?

Що зрозумів Кролик, коли прийшов до Лиса на гостину? Як він перехитрив господаря? 

3.Домашнє завдання.

 Визначте гарні й погані вчинки дійових осіб казки(запишіть їх до зошитів).