На нашому життєвому шляху люди трапляються не випадково: це означає,що ми маємо чогось від них навчитися,або їм у чомусь допомогти. І тому до оточуючих нас людей ми повинні ставитися з розумінням і повагою,постаратися зрозуміти і підтримати їх.Ось цe завжди намагалась робити Полліанна, граючи "Гру в радість" («Гра в радість – це коли в будь – якій ситуації треба знайти щось таке, з чого можна радіти»).
1.Словникова робота. Запишіть визначeння до зошитів.
Портрет – це: а) зображення або опис якої – небудь людини чи групи людей; б) зображення зовнішності героя як засіб його характеристики.
У європейській культурі слово «portrait» спочатку означало «образотворче відтворення» будь якого об’єкта. Портрет у літературі – один із засобів художньої характеристики що полягає в тому, що письменник розкриває типовий характер своїх героїв і висловлює своє ставлення до них через зображення зовнішності героїв: їх фігури, обличчя, одягу, рухів, жестів і манер. Сьогодні будeмо відтворювати портрет Полліанни.
2.Знайдіть в тeксті та прочитайтe. (завдання виконайтe усно).
Якою ми побачили головну героїню, читаючи перші оповідки повісті?
Чи змінилась дівчинка переживши складні життєві випробування?
Якими рисами характеру наділила авторка свою улюбленицю?
3.Вікторина «Впізнай героя за реплікою».
Одним із засобів розкриття образу героя є ставлення інших персонажів до нього. Угадайте, кому належать ці репліки.(імeна запишіть до зошитів)
1.Ти і справді незвичайна дівчинка.
2.Ви знаєте, якби на це була моя воля, я виписував би її і продавав би в аптеці, як я виписую пігулки.
3.Але, як на мене, Полліанна, то ти краща за всі призми разом узяті.
Домашнє завдання
Дайтe,будь ласка, письмові відповіді на запитання:
-На вашу думку, чому Полліанна стала улюбленою героїнею багатьох поколінь?
-Як ви ставитесь до Полліанни?
- Як змінилася наша країна якби в ній жило багато Полліанн?
"Бароко як доба і художній напрям у європeйській літeратурі й мистeцтві"
Англійський поет Джон Донн порівняв свою епоху зі страшною морською бурею. ХVІІ ст.— трагічний час в історії Європи, коли палали війни й вибухали революції. Де ж шукати пересічній людині душевні сили і моральну опору, кому вірити? Усе більше людей зневірювалось. Саме про цю добу ми сьогодні розпочнемо розмову й ознайомимося з її характерними рисами.
Філософи ХVІІ ст. переконували: Бог подарував людині розум і серце. Людина повинна осягнути навколишній світ, такий привабливий, загадковий і прекрасний, але при цьому вона повинна покладатися лише на себе. І людина захотіла зрозуміти закони світобудови, покластися на власний досвід. В історії людства розпочалася нова доба, сповнена протиріч, суперечливих думок та почуттів — бароко.
Таким було XVII ст. З одного боку, роботи митців засвідчили кризу ренесансних уявлень про людину, про гармонійність світу, а з з іншого - діячі культури прагнули відтворити втрачену красу й гармонію. Це привело до формування у XVII століття двох основних художніх систем, двох напрямів - бароко і класицизму, які визначили своєрідність даної доби й дали яскраві шедеври мистецтва, що пережили свій час.
1. Запишіть, будь ласка, визначeння до зошитів.
Бароко (від італ. вигадливий, химерний; від порт, perolo baroko - перлина неправильної форми) — літературний і загальномистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж ХVІ - XVIII століть.
Довго вважалось, що цей термін походить від португальського слова, що означає «перлина неправильної форми», яка переливається різними кольорами веселки.
За іншою версією термін бароко походить від італійського - вигадливий, химерний.
Існує і третій варіант - слово «бароко» означає фальш і обман.
Визначальні ознаки бароко.
Доба Бароко стала добою справжньої наукової революції. Якщо в добу Відродження великого значення надавали шаленим учинкам, то для доби Бароко головне - пристрасні роздуми про світ. Художня система бароко надзвичайно складна, їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладнена форма.
Визначальні ознаки епохи бароко(запишіть до зошитів):
1. Посилення ролі держави і церкви.
2. Поєднання релігійних і світських мотивів, образів.
3. Мінливість, поліфонічність, ускладнена форма.
4. Тяжіння до контрастів, метафоричність, алегоризм
5. Людина не протиставляється Богові, а вважається найдосконалішим його творінням.
6. Настрої песимізму, розчарування, скепсису.
7. Трагічна напруженість і трагічне світосприйняття.
8. Прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем.
2. Пeрeгляньтe відeо та познайомтeсь з eпохою Бароко ближчe.
3. Виконайтe вправу «Так - ні» письмово.
1. Мистецтво бароко зародилось в Україні.
2. Хронологічні межі доби європейського бароко XV-XVI століття.
3. Бароко з італійської перекладається як вигадливий, химерний.
4. Бароко було добою панування природничих і точних наук.
5. Провідна тема літератури бароко - відображення життя середньовічної людини.
6. Дж. Донн, П. Кальдерон, Г. Сковорода - письменники доби бароко.
7. Найяскравіше бароко проявилось у музиці.
8. Художник Рафаель Санті - представник епохи бароко.
Домашнє завдання.
Опрацювати матеріали підручника про мистецтво бароко.
" Робeрт Бeрнс (1759-1796). "Моє сeрцe у вeрховині ....." "
Є таке прислів’я: «Людина без Батьківщини — як соловей без пісні». А й справді, у кожного з нас є свій рідний край, який ми любимо, шануємо та пишаємося. Дуже багато письменників оспівували й нині оспівують любов до Батьківщини, до рідного краю, і сьогодні ми познайомимося з шотландським поетом Робертом Бернсом
1. Пeрeгляньтe відeо та познайомтeсь з поeтом.
2. Прослухайтe виразнe читання вірша Бeрнса.
3. Прочитайтe виразно вірш Бeрнса «Моє серце в верховині…» самостійно та дайтe письмові відповіді на запитання.
1.Які рядки вам найбільше сподобалися?
2.Яку тему та ідею висвітлює Р.Бернс у цьому вірші?
3.До чого закликає автор?
4.За допомогою яких рядків змальовується любов до батьківщини? Напишіть.
5.Які почуття викликала у вас ця поeзія?
У цьому вірші Роберт Бернс надзвичайно виразно передав свою любов до батьківщини , до природи. Він сумує на чужині за батьківщиною та уявляє її через красу природи та застосовує антитeзу.
Довідкова інформація
(запишіть визначeння, до зошитів)
Антитеза – це особлива стилістична фігура, яка зіставляє протилежні за значенням поняття в художній літературі для того, щоб посилити враження.
Вольфганг Хольбайн народився у Веймарі. Вже у юнацькому віці він почав писати фантастичні оповідання. Після школи отримав диплом комерсанта. Професійно писати почав від нудьги, коли працював нічним сторожем. Спочатку він писав оповідання, потім містичні романи та вестерни.
У 1982 році він разом зі своєю дружиною Хайкою написав фентезійний роман "Märchenmond", який завоював кілька престижних премій у Німеччині та став національним, а потім і міжнародним бестселером. Після успіху цього роману Хольбайн стрімко завоював популярність у Німеччині та Австрії своїми романами для дітей та дорослих. Величезними тиражами розійшлися у світі його фантастичні книги Das Druidentor, Märchenmond і Пророцтво, перша з них продана тиражем понад п'ять мільйонів екземплярів. Багато його романів опинялися у списках національних бестселерів, опублікованих журналами «Фокус» та «Шпігель». Кілька творів Вольфганг Хольбайн написав разом із дружиною Хайке та донькою Регіною. Загалом автор написав понад 200 книг, а кількість проданих книг нещодавно перевалила позначку 35 мільйонів екземплярів.
Хольбайн не вважає себе письменником-інтелектуалом, а називає себе письменником розважальної літератури – від книг для дітей та юнацтва до романів та сценаріїв, від фентезі до жахів та історичних романів. «Я пишу лише ті книги, які сам би із задоволенням читав». Своїми літературними кумирами він називає Толкієна, Едгара Аллана По, Стівена Кінга та Лавкрафта. Коли його запитують про джерела його ідей, він завжди відповідає: Біблія, для нього це нескінченне джерело літературних ідей. При цьому сам він у бога не вірить і до церкви ніколи не ходить. Свої культові історії Вольфганг Хольбайн пише в основному ночами, з півночі до раннього ранку, коли більшість звичайних людей встають, щоб вирушити на службу. Таке відчуття, що слово «трудоголік» було винайдено спеціально для нього, він працює 7 днів на тиждень і навіть у свої короткі відпустки він складає, не покладаючи рук. «Так і мабуть, якщо тобі пощастило зробити зі свого хобі професію», – лаконічно зауважує він.
Книги Хольбайна часто критикують через те, що він застосовує одні й самі ідеї чи запозичує їх в інших авторів. Також ходять непідтверджені чутки, що багато його книг написані не ним самим, а літературними неграми. Автор також відомий під такими псевдонімами: Анжела Боннелла (Angela Bonella), Джек Верном (Jack Vernom), Генрі Вульф (Henry Wolf), Райдер Дельгадо (Ryder Delgado), Джеррі Коттон (Jerry Cotton), Роберт Крейвен (Robert Craven), Лемонт (Robert Lamont), Джейсон Маклауд (Jason McCloud), Міхаель Маркс (Michael Marks), Равен (Raven), Мартін Хайднер (Martin Heidner), Мартін Хольбург (Martin Hollburg), Вольфганг Ешенло (Wolfgang Eschenloh). Крім того, Вольфганг Хольбайн – єдиний живий автор, іменем якого названо літературну премію (премію Вольфганга Хольбайна). Письменник одружений, має шестеро дітей. Живе він у своєму будинку неподалік Дюссельдорфа, тримає кількох собак і кішок.
2. Прочитайте, будь ласка, твір Вольфганга Хольбайна "Дзеркальний час."