Добрий дeнь!
Тeма уроку:
"Етапи й шедеври античності. Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.).«Одіссея»".
Античну літературу вважають колискою європейської літератури. Адже грецька література - найдавніша з усіх європейських літератур і єдина, що розвивалась самостійно, не спираючись безпосередньо на досвід інших літератур.
Історичне значення античної літератури у світовому процесі настільки велике, що європейська література неодноразово зверталася до античності як до творчого джерела, з якого черпалися теми і принципи художньої обробки. Суттєва орієнтація на античність існувала у добу Відродження, що протиставляла аскетичному світосприйняттю середньовіччя новий, гуманістичний світогляд, стверджуючи в такий спосіб велич земного життя і земну людину. Весь гуманістичний рух проходив під лозунгом «відродження» античності.
Другою добою, для якої орієнтація на античність була літературним лозунгом, був період класицизму ХVІІ—ХVІІІ ст. Класицизм прагнув суворих незмінних правил, яким повинна бути підпорядкована композиція кожного художнього твору. Розглядаючи свої правила як вічні норми художньої літератури, класицисти вважали своїм завданням не тільки наслідувати давніх поетів, але й змагатися з ними, щоб перевершити їх у наслідуванні цих правил.
Велика кількість античних творів незнайомі сучасному читачеві. Наприклад, з 90 п’єс Есхіла збереглося повністю 7, із 120 драм Софокла — теж 7, з 92 творів Еврипіда — 19.
У тому, що одні твори античної літератури збереглися, а інші — ні, є, звичайно, елемент випадковості, але не він зіграв вирішальну роль. Справа в тому, що зберігалося лише те, що являло інтерес для поколінь, які жили у той час. Головним матеріалом для письма, починаючи з VII ст. до н. е., був папірус (пергамент з’явився пізніше і був досить дорогим матеріалом). Античний текст, записаний на папірусі, міг зберігатися лише у тому випадку, якщо його час від часу переписували. Таким чином, до нас дійшли лише ті твори, які постійно переписувалися через їхню популярність у читачів.
Роль культури античного світу у світовій історії:
- антична культура була колискою європейської культури; європейські філософи, митці, науковці постійно зверталися до античної духовної спадщини як до творчого джерела;
- греки заклали підвалини більшості наукових дисциплін (філософії, філології, медицини, природознавства);
- давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології;
- шедеври, створені античними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматися як класичні, як неперевершені й гідні наслідування зразки;
- в епоху античності порівняно з давньосхідними цивілізаціями було зроблено принциповий крок уперед щодо становища людини у суспільстві – складається гуманістична традиція;
- при всій єдності античної культури, її грецький і римський етапи мають свої особливості. На політичне й релігійне мислення, філософські та юридичні погляди, літературу і мистецтво Західної Європи сильніше вплинув Рим. У культурній традиції Східної Європи, в тому числі України, провідним через посередництво Візантії був грецький вплив.
Немає коментарів:
Дописати коментар